Спосіб застосування та дози цефтріаксон-БХФЗ вводять внутрішньом'яно або внутрішньовенно.Для внутрішньом'язового введення для усунення болю в місці ін'єкції препарат розчиняють у 3,5 мл 1 розчину лідокаїну. Вводять глибоко в сідничний м'яз. Рекомендується вводити не більш ніж 1 г в одну ягідку. Лідокаїн заборонений як розчинник дітям до 12 років.Растун, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенноДля внутрішньовенного струменевого введення 1 г препарату розчиняють у 10 мл стерильній воді для ін'єкцій. Вводять повільно впродовж 2-4 хвилин.Для приготування розчину для внутрішньовенної інфузії розчиняють 2 г Цефтріаксона-БХФЗ у 40 мл одного з розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 розчин натрію хлориду, 0,45 розчин натрію хлориду 2,5 розчин глюкози, 5 розчин глюкози, 10 розчин глюкози, 6 розчину декстра в розчині глюкози, стерильна вода для ін'єкцій.Довжина інфузії за дозу 50 мгкг не менш ніж 30 хвилин.Зрослим і дітям від 12 років призначають у добовій дозі 1-2 г (водіть 1 раз на добу або в половинній дозі двічі на добу). У важких випадках добову дозу можна збільшувати до 4 г і вводити у 2 приймання з інтервалом 12 годин.Для новонароджених (віком до 14 днів) і недоношених дітей (від 41 тижня скоректованого віку) добова доза цефтріаксона-БХФЗ становить 20-50 мгкг маси тіла, вводиться 1 раз на добу мінімум 60 хвилин для запобігання витісненню білірубіну з зв'язку з альбумінами крові та зменшенню потенційного ризику білірубінової енцефалопатії.Для дітей віком від 15 днів до 12 років 20-80 мгкг 1 раз на добу.Дози понад 80 мгкг треба уникати (виключаючи мененгіт) через підвищення ризику розвитку жовчних преципітів.Детам із масою тіла понад 50 кг призначають такі самі дози, як і для дорослих.Для пацієнтів похилого віку дози відповідають дозам для дорослих за умови задовільної функції печінки та нирок.Пацієнтам із порушеннями функції нирок немає потреби зменшувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною. Лише в разі ниркової недостатності (кліренс креатину менш ніж 10 млмін) добова доза цефтріаксона не має перевищувати 2 г. Пациєнтів із порушеннями функції печінки немає потреби зменшувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. одночасної важкої ниркової та печінкової недостатності треба регулярно визначати концентрацію цефтріаксона в плазмі крові.Пациєнтів, що є на гемодіалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Треба контролювати концентрацію цефтріаксона в сироватці крові для можливої корекції дози, оскільки в цих пацієнтів може знижуватися швидкість його виведення.Для профілактики післяопераційних ускладнень вводять одноразово 1-2 г (залежно від ступеня небезпеки зараження) за 30-90 хв до початку операції.У разі неотрудженої гонореї одноразово внутрішньовеннутрільно вводять 0,25 г препарату.При бактеріальному менінгіті в немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування починають з дози 100 мгкг (але не більш ніж 4 г) 1 раз на добу. Після ідентифікації збудника та визначення його чутливості дозу можна відповідно зменшити. Для новонароджених віком до 2 тижнів доза не має перевищувати 50 мгггдобовіки. Найкращі результати досягали за такої тривалості лікування:Neisseria meningitidis 4 дніHaemophilus influenzae 6 днівStreptococcus pneumoniae 7 днів.П Тривалість лікування цефтріаксоном-БХФЗ залежить від характеру та ступеня важкості патологічного процесу, даних бактеріологічних досліджень і зазвичай становить 4-14 діб, але у разі важких інфекційних захворювань може знадобитися триваліша терапія. Застосування препарату має тривати (як і будь-яка антибіотикотерапія) як мінімум ще 48-72 годин після зникнення симптомів захворювання та підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.Цефтріаксон-БХФЗ не можна вводити в одній інфузійній системі разом із кальціймісними препаратами Побічні дії Часто — алергічні реакції: лихоманка, шкірна висипка, крапивниця, свербіж, еритема Редко- набряки, сироваткова хвороба, озноб-мієва реакція: у разі внутрішньовенного введення флебіти, болючість за ходом вени внутрішньом'язового введення болючість у місці введення — псевдохолелітіаз (sludge — синдром), дисбактеріоз, кандидамікоз та ін. суперінфекції — анемія, лімфопіння, гранулоцитопія, нейтропінія, базофілія, тромбоцитопія, тромбоцитоз, носові кровотечі, гемолітична анемія Інохи-еозинофілія — головний біль, запаморочення, припливи, пітливість — олігурія, анурія — порушення смаку, стоматит, глосит, нудота, блювота, болі в животі, метеоризм, діарея, запор-лейкопіння, лейкоз-зменшення (зменшення) протромбінового часу, підвищення активності печінкових трансамінозів і лужної фосфатази, гіпербірубінемія, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, гематури, глюкозурія Очінь рідко-гемембранозний коліт- утворення конкрементів у нирках, головно, у дітей від 3 років, які опанували або великі добові дози препарату (80 мгкг на добу) або кутулятивні дози понад 10 г, а також мали додаткові чинники ризику (обмеженість споживання рідини, постільний режим тощо) В окремих випадках — агранулоцитоз ( 500 клітин в 1 мкл), причому більшість з них розвивалися після 10 днів лікування та застосування кутулятивної дози 20 г і більш-видатлива мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайелла, анафілактичний шокПротипоказання — гіперчутливість до антибіотиків цефалоспортового ряду та до інших бета-лактамінних антибіотиків в анамнезі, до лідокаїну (внутрішне введення) — недоношені новонароджені до скоригованого віку 41 тижні (делі вагітності тижня життя) — доношені новонароджені (до 28 днів життя) з жовтухою або гіпоальбумінемією, ацидозом (у разі цих станів зв'язування білірубіну з білками крові знижується і зростає ризик білірубіновий енцефалопатії) — застосування з кальцій вмістом препаратами та розчинами (розчин Ринтера тощо) для всіх пацієнтів навіть через різні інфузійні лінії.Лекарні взаємодії З-за ризику виникнення прецивітів кальцієвих солей цефтріаксону в жодному разі не можна застосовувати цефтріаксон із кальцій вмістом розчинів (розчини Рінера, Хартмана тощо) Аміноглікозиди: внаслідок синергізму підвищується ефективність щодо грамотрикальних мікроорганізмів, але підвищується ризик відо- і нефротоксичності. Необхідно регулювати дози препаратів і за потреби комбінованого лікування вводити їх окремо в різні місця та не змішувати в одному шприці або в одному розчині для інфузій через фізико-хімічну несумісність.Нестероїдні протизапальні засоби, антиагреганти, антагоністи вітаміну К (як-от варфарин): підвищення ймовірності кровотечі.Петелеві діуретики та нефротоксичні препарати підвищується ризик нефротоксичності. Бактериостатичні антибіотики (хлорамфенікол, тетрациклини): знижують бактерицидний ефект цефтріаксона.Гормональні контрацептиви: знижується ефективність гормональних контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та впродовж 1 місяця після його завершення.Другі бета-лактамні антибіотики: можливість розвитку перехресних алергічних реакцій.Після застосування етанолу відразу після приймання цефтріаксона не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфірама.Цефтріаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка могла б викликати нестерпність етанолу або кровотечі, що властиво деяким іншим цефалоспортинам. Пробенецид: не впливає на канальцеву секрецію цефтріаксону (на відміну від інших цефалоспортів). Зручно іншим антибіотикам, цефтріаксон може знижувати терапевтичний ефект вакцини проти тифу, проте такий ефект поширюється тільки на ослаблений штам Ty21.Расту Цефтріаксона-БХФЗ не слідує змішувати або одночасно вводити з іншими антимікробними препаратами у зв'язку з фармацевтичною несумісністю.Цефтріаксон несумісний і його не можна змішувати з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.Обічні вказівки Пред введенням необхідно провести внутрішньошкірну пробу на переносність препарату та лідоканіну (у разі внутрішньом'язового введення) за умови, що немає протипоказань до проведення.Необхідно готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.Радвір, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенноДивні ін'єкції у верхній зовнішній квадрорант великого ягідного м'яза мають бути глибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно переконатися, що голка перебуває поза судиною.Перед початком кожного нового курсу лікування цефтріаксоном пацієнта треба розпитати про наявність попередніх реакцій гіперчутливості до цефалоспортинам, пеніцилінів, інших бета-лактамних антибіотиків, лікарських засобів. З обережністю призначати пацієнтам із будь-якою формою алергії в анамнезі, особливо IgE-посередньовитій, пацієнтам, які мають будь-який інший тип реакції гіперчутливості до пеніциліну або інших бета-лактамних антибіотиків. Як і під час застосування інших цефалоспортів, не можна унеможливлювати анафілактичний шок, навіть якщо в докладному анамнезі немає відповідних вказівок. У разі розвитку анафілактичного шоку необхідно внутрішньо вводити адреналін (епінефрин) і глюкокортикоїди.Не треба призначати кальціймісні розчини впродовж 48 годин після останнього введення цефтріаксона.Лічення антибактеріальними препаратами, особливо у разі важких захворювань у людей похилого віку, а також у ослаблених пацієнтів, може призвести до виникнення антибіотик-асоційованої діареї, колітів, зокрема псевдомембранозного коліту. Тому у разі виникнення діареї під час або після лікування цефтріаксоном необхідно виключити ці діагнози, зокрема псевдомембраннозний коліт. Застосування цефтріаксону необхідно припинити в разі важкого ілі з домішкою крові поносу та провести відповідну терапію. Якщо немає необхідного лікування, може розвинутися токсичний мегаколон, перитоніт, шок.повідалося про розвиток антибіотик-індукованої імунної гемолітичної анемії (зокрема з літнім виходом) у пацієнтів, які отримали цефалоспортину, включно з цефтріаксон.У разі розвитку анемії під час лікування цефтріаксоном необхідно скасувати антибіотик до визначення етіології анемії.В час тривалого лікування препаратом рекомендується регулярно контролювати картину крові, показники функціонального стану печінки та нирок. Застосування антибактеріальних препаратів може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, зокрема грибків, і розвитку суперекції, що вимагає прийняття відповідних заходів.Для пацієнтів із нирковою недостатністю зазвичай немає потреби в корекції дози завдяки подвійному шляху виведення цефтріаксона (через нирки та печінку). У разі кліренсу креатину менш ніж 10 млмін добова доза антибіотика не має перевищувати 2 г.Більним, наявним на гемодіалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Однак треба контролювати концентрацію цефтріаксона в сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки в цих хворих може знижуватися швидкість його виведення.У разі одночасної печінкової та ниркової недостатності з важкими порушеннями функцій цих органів доза препарату не має перевищувати 2 г без регулярного контролю концентрації цефтріаксона в плазмі крові.В окремих випадках зазвичай після застосування цефтріаксона в дозах, що перевищують рекомендовані, на лунограмі жовчного міхура можуть спостерігатися затемнення (преципіти кальцієвої солі цефтріаксона, які зникають після скасування лікування). Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, приймається рішення про заміну препарату.У разі застосування цефтріаксону хворими з чинниками ризику застою в жовчних шляхах описані поодинокі випадки панкреатиту, ймовірно, внаслідок обструкції жовчних шляхів (з цим не можна унеможливлювати роль преципітатів, що утворилися під дією цефтріаксона).Пациєнтам із порушенням синтезу або недостатністю вітаміну К (наприклад, хронічні захворювання печінки, обличчя похилого віку,ісляни) треба дотримуватися контролювати протромбіновий час і у разі його збільшення до початку або під час терапії цефтріаксоном призначати вітамін К (10 мгнеделю).Слід з обережністю призначати під час кровотеч і захворювань травного тракту в анамнезі, особливо в разі виразковому неспецифічному коліті або ентериту.Цефтріаксон, як і деякі інші цефалоспортини, може витісняти білірубін із зв'язку із сироватковим альбуміном, тому призначати препарат новонародженим із гіпербілубінемією потрібно з обережністю. Цефтріаксон не можна застосовувати новонародженим, особливо недоношеним, з ризиком розвитку білірубінової енцефалопатії.У разі артеріальної гіпертензії та порушення водно-електролітного балансу треба контролювати рівень натрію в плазмі крові. Зафіксовані Одинитні випадки хибних результатів реакції Кумбса в пацієнтів, які пройшли терапію цефтріаксоном. Подібно до інших антибіотиків, цефтріаксон може викликати хибнопоглинальні результати проби на галактоземію, під час визначення глюкози в сечі неферментативними методами. Тому під час лікування цефтріаксоном глюкозурію треба визначати тільки ферментним методом.Препарат застосовують дітям відповідно до дозування, зазначеної в розділі Спосіб застосування та дозиБеремність і лактація.Цефтріаксон проникає через плацентарний бар'єр. Безпека застосування цефтріаксону для жінок у період вагітності немальовувалася, тому його застосування в період вагітності не рекомендується.У малих концентраціях цефтріаксон виділяється в грудне молоко. Тому під час призначення препарату годування груддю треба припинити.Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами.Пока не буде вияснена індивідуальна реакція пацієнта на препарат, треба утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами, з огляду на те, що під час лікування можуть спостерігатися порушення з боку нервової системи, як-от розлад функції зору, запаморочення, судомні Припади.Перемогування Можливе посилення побічних ефектів.Сімптоми: можливі лихоманки, лейкопіння, тромбоцитопнію, гостра гемолітична анемія, шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції печінки, одишка, ниркова недостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації в просторі.Лічення: проводять симптоматичну та підтримувальну терапію. Гемодіаліз і перітонеальний діаліз неефективні. Специфічного антидота немає.Форма випуску й паковання По 1000 мг у флаконі місткістю 10 мл або 20 мл, герметично укупорених гумовими пробками й обтиснуті ковпачками алюмінієвими.По 1 флакону разом з інструкцією з медичного застосування на державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.По 5 флаконів поміщають у касету для пакування флаконів.Одну касету разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пенал із картону.Усклад зберігати в оригінальному пакованні за температури не вище 25С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін зберігання3 рокиНе використовувати після закінчення терміну придатності ЯК купити Цефтріаксон-БХФЗ порошок для ін'єкцій за 1000 мг БХФЗ, УкраїнаОформити замовлення через кошик Оформити замовлення на контактні телефони